У греків – назва служниці, яка користувалася довірою господині.
те, що нісенітниця; щось безладне, незрозуміле, неперекладне ◆ Дівчинка-морожниця, мабуть, звикла спілкуватися з людьми по-угорськи; вона простягла мені морозиво і автоматично випалила якусь абракадабру.
Хіггінс вважає, що слово Абракадабра походить з кельтської мови і утворено зі слів "Абра" або "Абар" – "бог" і "кад" – "святий". На думку Олени Блаватської, слово «Абракадабра» є пізнім спотворенням священного гностичного терміна «Абраксас», як василідіани іменували найвище божество.