Зона особливо гарної чутності у рогатого жайворонка – 350-7600 Гц, у канарки 250-10 000 Гц, у горобця 675–11 500 (за іншими даними, 18 000) Гц.
Нару́жне ухо (лат. auris externa) – латеральна частина периферичного відділу слухової системи ссавців, птахів, деяких плазунів та поодиноких видів земноводних.
Значно простіше, ніж у ссавців, влаштований орган слуху птахів. У них, за винятком сов, ні зовнішнього вуха, слуховий канал коротше, а замість складного равлика є лише злегка вигнута трубочка. Проте багато хто птахи чудово чують. У деяких птахів є ехолокотори.
У птахів слухові кісточки представлені однією – стременем (стовпчиком) і хрящовим елементом, що зв'язує її з барабанною перетинкою. Струм має ускладнену форму, що збільшує її рухливість при коливаннях барабанної перетинки.