Кардіомагніл, аспірин, сечогінні лікарські засоби (діуретики) можуть викликати загострення захворювання, змінити концентрацію сечової кислоти у сироватці крові та спровокувати її кристалізацію. Небажано використовувати тіазидні діуретики (гіпотіазид).
Серед препаратів, які підвищують рівень сечової кислоти, можна виділити такі, найпоширеніші у практиці лікарські засоби: діуретики (петлеві та тіазидні), бета-блокатори, нікотинова кислота, Циклоспорин, фруктоза, тео-філін, силденафіл, леводопа та ін [10].
Тому під час лікування слід періодично контролювати концентрацію сечової кислоти у сироватці крові. Індапамід, як та тіазиди, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, оскільки зниження об'єму плазми може посилити або спровокувати розвиток азотемії.