У народній медицині хміль застосовують як снодійний, болезаспокійливий і заспокійливий засіб, при виразковій хвороби, нефритах, при туберкульозі легень, сифілісі, гельмінтозі, захворюваннях суглобів, селезінки У вигляді ванн – при гіпертонії, атеросклерозі. Відвар (у вигляді полоскань) при цингу та втраті голосу.
Хміль: шкода та протипоказання
- індивідуальна нестерпність продукту;
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий вік до 12 років;
- деякі захворювання серцево-судинної системи.
Флавоноїди та гіркоти у складі хмелю благотворно впливають на травний тракт, надають ранозагоювальну дію і сприяють загоєнню слизових оболонок при виразках та гастритах. Фенольні сполуки надають його антиоксидантною властивістю.
Препарати супліддя хмелю мають заспокійливу, сечогінну, протизапальну, спазмолітичну та болезаспокійливу дію. Застосовують їх при підвищеній нервовій та статевій збудливості, безсонні, неврастенії, радикулітах, захворюваннях нирок, хворобливих менструаціях, нічних полюціях, клімаксі.