За часів Івана Грозного сифіліс був відомий у Росії як “польська”, “німецька”, “французька” хвороба. Сифіліс у ті часи був настільки поширений, що в Домострої він згадувався під назвою “френч” (тобто “французька” хвороба).
Перший засіб для лікування сифілісу – сполуки ртуті та ртутні мазі – запропонував знаменитий Парацельс. Ртутну мазь втирали в ноги. Лікування за допомогою ртуті цього захворювання, що передається статевим шляхом, рекомендоване італійським лікарем Джованні де Віго, застосовувалося в Європі близько 400 років.
д. Лише 1530 року сифіліс отримав своє нинішнє ім’я завдяки пастухові на ім’я Сифілус, який страждав на хворобу, що її нібито наслали на нього боги Олімпу в покарання за зухвалість.
Визначення хвороби. Свою назву захворювання отримало завдяки поемі філософа Фракасторо, написаній 1531 року, згідно з якою пастух на ім’я Сифіліс (Syphilis) був покараний Аполлоном цією хворобою за те, що він не надав належну честь королю Алкітусу.