Боярами називали представників військової аристократії. Вони складали раду при царі та користувалися привілеями.
Бояри – знать, аристократи, вища верства феодалів у Російській державі X-XVII століть. Після Великого князя або царя вони посідали провідне місце в державному управлінні.
Бояри були знатнішими. Бояри з перших століть існування Руської держави – це представники вищої знаті, як правило, члени старшої дружини князя і його радники, а також великі землевласники. Дворяни, відомі з XII століття, були лише вільними слугами князів або великих бояр, що становили їхній двір.
Висновки: Князь був вищим за боярина за ієрархічними сходами, будучи сюзереном. Боярин – васал князя з певними обов’язками і великими правами. На території нинішньої Росії ці поняття виникли одночасно, але боярщина проіснувала менше на три століття.