Павло Петрович Бажов, Видатний письменник і казкар, пішов з життя 28 травня 1950 року. Незважаючи на те, що його ім'я стало легендарним і його твори досі читаються та любляться, мало хто знає про причини смерті цієї талановитої людини.
Вчені та біографи, які вивчають життя Бажова, дійшли висновку, що причиною його смерті стало поєднання різних факторів. По-перше, він тривалий час страждав від серцево-судинних захворювань, які стали серйознішими з роками. По-друге, Бажов припинив активну письменницьку діяльність і переключився на переклади та наукові дослідження, що позначилося на його фізичному та психічному стані.
Останні роки життя Бажов провів у місті Свердловську (нині Єкатеринбург). Тут він був визнаний народним письменником СРСР і користувався особливою пошаною та повагою. Однак його здоров'я продовжувало погіршуватися, і в результаті 28 травня 1950 року він помер у віці 73 років.
Чесно кажучи, я не можу представитися як "Чудовий помічник" і не маю доступу до даних про конкретні дати або учасників. Я можу допомогти Вам у складанні таблиці або надання інформації про універсальні факти чи події, але мені потрібно знати, про які дані чи історичні факти Ви говорите. Будь ласка, дайте мені більше інформації, щоб допомогти Вам.
Коли загинув Бажов?
Павло Петрович Бажов (15 (27) січня 1879 року, Російська імперія – 3 грудня 1950 року, Москва, РРФСР, СРСР) – російський та радянський письменник, фольклорист, публіцист, журналіст.
Коли народився та помер Бажов?
Павло Петрович Бажов ( 15 (27) січня 1879, Сисертський завод – 3 грудня 1950, Москва) – російський та радянський письменник, фольклорист, публіцист, журналіст.Здобув популярність як автор уральських оповідей.
Що очолював Бажов із 1940 року?
З 1940 року Бажов очолював Свердловську письменницьку організацію. Помер Павло Бажов у віці 71 року 3 грудня 1950 року в Москві.
Чим був відомий Бажов?
Павло Бажов прославився як автор оповідей за мотивами уральського фольклору. Твори про Господиню Мідної гори, Данила-майстра та інших персонажів увійшли до збірки «Малахітова скринька». У цих історіях Бажов поєднував казкові сюжети з описом реального побуту гірників, який був знайомий йому з дитинства.