За однією з версій, таке прізвисько походить від слова "кістка". Іншою — від слова «касть», спорідненого «пакості». Але більшість дослідників вважає, що ім'я казкового лиходія походить від давньотюрського коріння «кіш» — «стан», «поселення».
Тільки наполовину Кощій ставав безсмертнимтому що сама вона не богинею була, і вмирав він уже один раз. Але щоб якось його від Нія вберегти, помістила вона смерть його в яйце, яйце в качку, качку в зайця, а його в скриньку замкнула.
У казках говориться, що вінбезсмертний», однак у Кощія є смерть, хоч вона й захована. За однією з версій, смерть його знаходиться на кінці голки, голка в яйці, яйце в качку, качка в зайці, заєць захований у скриньці, скринька висить у ланцюгах на дубі, що росте на чорній горі або на далекому острові Буяні.
Його імовірно вважають зимовим слов'янським божеством, яке зберегло риси уособлення смерті. При цьому білоруські вірування уточнюють, що Карачун скорочує життя і є причиною раптової смерті у молодому віці.