Сам же Маяковський заснував наприкінці 1922 року ще одну цілком авангардистську літературну групу – “Леф” (“Лівий фронт”), а також однойменний журнал.
1918 року Маяковський організував групу “Комфут” (комуністичний футуризм), 1922 року – видавництво “МАФ” (“Московська асоціація футуристів”), у якому вийшло кілька його книжок. У 1923 році організував групу “ЛЕФ” (“Лівий фронт мистецтв”), товстий журнал “ЛЕФ” (у 1923-1925 роках вийшло сім номерів).
Майбутній поет вступив до Російської соціал-демократичної робітничої партії. У підпіллі у Маяковського була кличка “товариш Костянтин”. Саме під цим прізвиськом Маяковський поширював революційну пресу в молодіжних колах.
д. Маяковський вважав ритм “основною силою, основною енергією вірша”. І замість того, щоб навчати, що є ямб, хорей чи вільний вірш, радив поетам-початківцям розвивати в собі “почуття ритму”. Свій такт він не міг повністю передати пунктуацією, тому став використовувати графічний запис “драбинкою”.