С. Виготський виділяв стабільні (літичні) та критичні періоди розвитку (кризи). У літичні віки відбувається накопичення та нарощування певних функцій, а криза — це різкий стрибок розвитку, період якісних перетворень.
Л. З. Виготський під кризою розвитку розумів зосередження різких та капітальних зрушень та зміщень, змін та переломів в особистості дитини.
Виготського має наступний вигляд: криза новонародженості – дитячий вік (2 місяці – 1 рік) – криза 1 року – раннє дитинство (1-3 роки) – криза 3 років – дошкільний вік (3 – 7 років) – криза 7 років – шкільний вік ( 7-13 років) – криза 13 років – пубертатний вік (13-17 років) – криза 17 років.
Кризові періоди тривають недовго, кілька місяців, при несприятливому збігу обставин розтягуючись до року і навіть двох років. Це короткі, але бурхливі стадії. Відбуваються значні зрушення в розвитку – дитина різко змінюється у багатьох своїх рисах.