"Душою дитиною, долею чернець", він був одержимий "полум'яною пристрастю" до свободи, спраги життя.
«Одна, але полум'яна пристрасть…» – так каже юнак Мцирі про своє бажання втекти з монастиря, до якого він потрапив проти своєї волі. «Полум'яна пристрасть» Мцирі – Любов до батьківщини – робить його твердим і цілеспрямованим.
Поема Михайла Юрійовича Лермонтова справила на мене приголомшливе враження. Письменник зобразив ліричного героя, який прагне свободи. Мцирі хоче всією душею повернутись на батьківщину, він відчуває, що інакше не може. Персонаж загине у монастирі, адже для нього це справжній полон.
На волі Мцирі був лише три дні. Але ці три дні набувають для нього особливого значення. Здавалося б, він так мало побачив у такий короткий термін. Він бачить картини могутньої кавказької природи, прекрасну грузинку, що наповнює біля потоку глечик водою, і, нарешті, безстрашно бореться з могутнім барсом.