Цукрові заводи зазвичай будуються неподалік від плантацій цукрової тростини. Очерет промивають, нарізають на стружку і перемелюють у гігантських млинах, у результаті чого витягують цукровий сік. Усі домішки видаляються шляхом очищення, після чого сік згущується і кристалізується.
Технологія, по суті, вже тоді була та сама, що використовується і сьогодні: зі стебел очерету виварювали цукровий сироп, очищали його за допомогою найчастіше гашеного вапна або вугілля і розливали в дерев’яний або глиняний посуд. Рідина випаровувалася, утворювалися кристалики цукру.
У нагрітий до 90 градусів сік вводять вапно, і за протиточного руху вапно дає змогу повністю осадити речовини, що не піддаються кристалізації. Потім отриманий сік згущують випарюванням. Кристалізація цукру вважається завершальним етапом. Відбувається виділення чистої сахарози із суміші, іменованої сиропом.