Полліанна – дівчинка, якій дуже і дуже пощастило з батьком. Свого часу він навчив її однієї чарівної гри – “гри в радість”. Гра полягає в тому, щоб радіти попри те, що радіти начебто нема чому.
Головна центральна ідея повісті – це вміння грати “в радість”. Книжка вчить радіти будь-якій дрібниці в житті, знаходити щось світле й радісне навіть у найжахливішій і безвихідній ситуації. Завжди знаходити привід для радості. Усі ми з дитинства знаємо багато різних ігор, але про гру в радість чули мало хто.
Полліанна – одинадцятирічна племінниця Поллі, кругла сирота; невиправна оптимістка.