У Росії перша неваляшка з'явилася приблизно 200 років тому: найімовірніше, її прообраз, ляльку даруму, привезли з Японії купці Фігурка дарами уособлювала ченця-самітника Бодхідхарму, який провів нерухомо в медитації дев'ять років, через що у нього атрофувалися руки та ноги.
Іграшка зазвичай порожня з вантажем усередині нижньої півсфери. Центр мас ляльки знаходиться в її обтяженій кулястій основі. При нахилі неваляшки висота центру мас щодо опори збільшується, внаслідок чого фігурка прагне зайняти вихідне положення.
На території Росії неваляшка з'явилася приблизно на початку XIX століття, користувалася величезною популярністю і була поширена. Найчастіше такі іграшки продавали на ярмарках і носили назву «перекид». Оформляли іграшки у вигляді скоморохів, дівчат на кулі або товстопузих купців.
Неваляшка або, як її ще іноді називають, ванька-встанька – одна з найперших іграшок у житті багатьох радянських дітей. Та й після розпаду СРСР актуальність цієї ляльки не згасає.