Загалом, народжується суворий груповий портрет одинадцяти бурлаків, створений за правилами “високого жанру”. Таке рішення бурлацької теми стало несподіваним для представників певних офіційних кіл. Кожен із героїв картини був для Рєпіна живою особою зі своєю долею, характером, внутрішнім світом.
У ватазі – одинадцять осіб, і кожен із них тягне лямку, що врізається в груди й плечі. За пошматованим одягом стає зрозуміло, що на таку роботу людину може штовхнути тільки крайня бідність. У деяких бурлаків сорочки настільки старі, що лямка просто протерла їх наскрізь.
Розмір – 131,5 × 281 см (за іншими даними – 132 × 283 см). Зображує ватагу бурлаків під час транспортування барки. Задум картини виник у Рєпіна наприкінці 1860-х років, під час прогулянки на пароплаві по Неві, яку він здійснював разом з Костянтином Савицьким.
На картині зображена група виснажених і втомлених людей, які з великими труднощами тягнуть до берега баржу. Спекотне палюче сонце нещадно над цими людьми. Сильна течія річки ще більше ускладнює роботу. Одинадцять людей посилено тягнуть лямку, яка врізається в їхні плечі і груди.