Соєві боби містить у два рази більше білка, ніж свинина, утричі більше, ніж яйця, та у 12 разів більше, ніж молоко. Соя багата вітамінами (B1, B2, B3, B5, B6, B9, C), мінералами (кальцій, фосфор, залізо, магній, калій та цинк), незамінними жирними кислотами омега-3 та омега-6 та фітонутрієнтами.
Однак у сої містяться речовини, які можуть зменшити поглинання йоду. Це загрожує посиленням гіпотиреозу, а також появою таких симптомів, як збільшення щитовидної залози і, можливо, навіть нездатність мислити адекватно. Тому людям з тяжкими захворюваннями щитовидної залози слід уникати сої.
Про сої говорять як про компонент дієти, що знижує ризик серцево-судинних захворювань. Її популярності на Заході допомагає те, що вона – гарне джерело протеїну, ненасичених жирних кислот, вітамінів B, заліза, кальцію, цинку та клітковини.
Насіння сої і продукти їх – це незамінні жирні кислоти омега-3 ряду. Вони не синтезуються в людському організмі, але вкрай необхідні синтезу найважливіших біологічно активних речовин – простагландинів, лейкотриенов та інших. 7. Лецитин, що міститься в сої, покращує пам'ять, концентрацію та настрій.