Літнє Літнє, мито в Росії кінця 15—17 ст., яке сплачував селянин при відході від свого власника за тиждень до та тиждень після Юр'єва осіннього дня. Вперше П. згадано у Судебнику 1497 (ст.
Літнє – Плата селянина, яку сплачував селянин феодалу (на землі якого він жив), якщо хотів піти жити на землі іншого феодала. Історичні факти: 1) Правило сплати літнього після відходу з маєтку чи вотчини було вперше встановлено Судебником Івана III 1497 року.
«А двори літні платять у полех за двір карбованець два алтина, а в лісах, де десять верст до хоромного (стройового) лісу, за двір півтину та два алтини. А літнє мати з воріт, а за віз мати з двору по два алтини; а крім того на ньому мит немає».
Літнє – грошовий компенсаційний збір із селян у розмірі 0,5-1 руб. у ХV-ХVII ст. при відході від феодала в Юр'єв день (тиждень до 26 НЯ та тиждень після). Селянський вихід було встановлено Судебником Івана III (12 АВ 1497), розмір літнього збільшений Судебником Івана IV (ІН 1550).