Договірне рабство (англ. Indentured servitude) – це договір, за якого раніше вільна людина зобов'язується працювати без оплати на іншу людину протягом певного часу.
Рабство – Стан суспільства, в якому допускається можливість знаходження деяких людей (званих рабами) у власності в інших людей. Експлуатація, гноблення одних людей іншими. Повне підпорядкування чийогось впливу чи якогось захоплення. Наприклад, зустрічаються алегорії: «раб звички» чи «раб речі».
До таких можуть відносити: кріпосне право, боргову кабалу, закрите утримання домашньої прислуги, дітей-солдатів, торгівлю людьми, передачу дітей та підлітків з метою експлуатації та насильницький шлюб.
Сьогодні існує дві форми рабства – Патріархальне та трудове. Класичні, патріархальні форми рабовласництва, коли невільник вважається власністю господаря, зберігаються в ряді країн Азії та Африки – Судані, Мавританії, Сомалі, Пакистані, Індії, Таїланді, Непалі, М'янмі та Анголі.