Дистрес – Друга форма стресу. Виснажує нервову систему та руйнує організм. Страждає розумова активність, наша працездатність падає.
2) Дистрес – Від'ємна форма стресу; виникає, якщо ресурси організму недостатні для того, щоб адекватно відповісти на зовнішнє роздратування.
Будь-який емоційний сплеск може стати джерелом стресу. У цьому стійкість організму посилюється, відбувається мобілізація енергетичних ресурсів, забезпечуючи опірність організму. Дистрес А виникає, коли ці ресурси виснажені, і немає можливості чинити опір зовнішнім впливам.
Дистрес – Негативна форма стресу. Відомий фізіолог Ганс Сельє у 1963 році запропонував розмежувати категорії «поганого» та «хорошого» стресу, ввівши поняття дистресу та еустресу. При виникненні стресових ситуацій у організм людини активуються адаптуючі резерви.