В основі вчення лежить концепція Неба та небесного наказу, який визначає долю. У Китаї імператори завжди шанувалися як діти Неба, тому їхня влада протягом кількох тисячоліть була незаперечна.
У основу вчення лягли відносини між людьми та державою, між людьми, що належать до різних верств суспільства та між усіма громадянами країни в цілому. Філософію Конфуція не можна вважати в строгому значенні цього слова релігією, хоча воно і було прийнято до дії ще за життя мудреця і стало державною релігією.
Основа конфуціанства складається у тому, що є найвище божественне начало – Тянь (Небо). Сенс життя людини полягає у дотриманні високих моральних ідеалів, головний з яких – Цзюнь-цзи («Шляхетний чоловік»).
Основним принципом конфуціанської етики є поняття жень («гуманність») як вищий закон взаємин людей у суспільстві та сім'ї.