Культурна асиміляція з Росією розпочалася з кінця XVIII ст., коли багатострунний український музичний інструмент «бандура» вже сформувався та побутував (1740 р).
Передбачається, що інструмент виник як гібрид гуслі (східноєвропейська псалтир) та кобза (східноєвропейська лютня), і хоча термін бандура може датуватися польськими хроніками від 1441, ця гібридизація відбулася в кінці 18 або початок 19 століть.
Бандура або Кобза – український багатострунний щипковий музичний інструментграє на ньому пальцями правої руки. Бандура має овальний корпус та короткий гриф.
На відміну від бандури, кобза набирається не на пристриті, а на грифі – притисканням пальцями лівої руки струни до грифу, як на лютні. За кобзою закріпилася традиція виконання переважно дум пізнього “козацького” циклу, коли “додавали жалості” до звучання.