Після російсько-турецьких воєн 1855-56 та 1877-78 років переселення вірмен продовжилися. Цього разу вірмени з імперії Османа переселялися в Карабах та інші регіони російського Закавказзя, тоді як тисячі мусульман втекли з російської території.
За договором Едірне 1829 р. починається переселення вірмен з Османської імперії в щойно захоплені землі Північний Азербайджан. Одним із основних напрямків переселення вірмен були карабахські землі.
Число вірмен, переселених з Ірану, становило 40 – 50 тисяч жителів. У ході та після Російсько-турецької війни 1828 – 1829 років з Туреччини було переселено 90 тисяч вірмен. Переселення вірмен з Туреччини та інших східних держав було продовжено та протягом наступного періоду.
5 липня 1921 року на пленумі Кавказького бюро РКП(б) було ухвалено рішення залишити Нагірний Карабах у межах Азербайджанської РСР, надавши йому широку обласну автономію. Адміністративним центром регіону було встановлено місто Шуша.