Вважається, що початок зведення стіни припало на епоху Воюючих царів, що воювали, в III столітті до нашої ери (475-221 роки до н. е.). Імператор Цінь ши-Хуанді звелів звести захисну стіну, щоб урятувати свій народ від набігу кочівників хунну. Стіну будувала п'ята частина населення країни, а це понад мільйон людей.
У період Воюючих царів (Чжань-го 战国时代, 475-221 до н. е.) між царствами Цінь, Вей, Чжао, Ці, Янь і Чжуншань були зведені укріплення для захисту кордонів – рови і стіни. Стіни були побудовані з блоків особливим чином утрамбованої землі і витримувала атаки такої зброї, як мечі та списи.
Для того, щоб закріпитися на відвойованих у гунів територіях і захистити кордони та торгові шляхи від їх набігів, Цінь Шихуанді наказав побудувати Велику Китайську стіну. Для будівництва використовували цеглу, каміння та спресовану землю.
Головним завданням створення стіни завжди були спроби захистити китайську імперію від монгольських та інших завойовників. Більшість ділянок Великої китайської стіни, які ми бачимо сьогодні, були побудовані в епоху правління династії Мін (1368 – 1644).