До складу Золотої Орди входили Західний Сибір, Північний Хорезм, Волзька Болгарія, Північний Кавказ, Крим, Дешт-і-Кіпчак (Кіпчацький степ від Іртиша до Дунаю). Крайньою південно-східною межею Золотої Орди був Південний Казахстан (нині р.
Політична історія Орди пов'язана з іменами її верховних правителів – ханів Батия (Бату), який правив у 1243-1256 роках; брата Батия – Берке (1257-1280), родичів Берке – Менгу-Тімура (1266-1280), Тудаменгу (1280-1287), Тулабуги (1287-1290).
З неї виділилося кілька різноетнічних ханств – Сибірське, Узбецьке, Астраханське, Казанське, Кримське та Казахське, Ногайська та Велика Орда.
Емір Тимур перемагає Золоту Орду та його воїнів на чолі з Тохтамишем.