Перші зразки застосування цегли, що збереглися, сягають древньому Єгипту та Месопотамії. Єгиптяни, втім, віддавали перевагу сирцю і навчилися обпікати його, як вважають історики, в епоху римського панування. А ось у Месопотамії обпалену цеглу почали широко застосовувати в епоху Урука або Джемдет-Насра (3100-2900 рр. до н.е.).
Стародавні цеглини археологи знайшли на території сучасної Туреччини та приблизна дата їх виготовлення 7500 р. до н. е. Також аналогічні вироби було знайдено в Іраку та ще кількох країнах.
Поява цегли У Єгипті люди навчилися обпікати цегла вже за 3 тисячоліття до нашої ери, що підтверджується письменами манускриптів. Через низьку водостійкість сирцевий цегла витіснявся більш довговічним керамічним, який виходить шляхом випалу сирцевого.
Поява у Х столітті на давній Русі цегли відбулося завдяки візантійській культурі. Масово його застосовувати стали з кінця сторіччя. Секрет виробництва цегли привезли із собою візантійські будівельники, які приїхали разом із священиками, вченими та іншими майстрами після хрещення 988 року.