31 ст. 25). Вперше частковий переклад Талмуда (Мішни, Тосефти, мідрашів і гемари трактату Брахот) російською мовою було зроблено у 1897—1911 роках орієнталістом Наумом (Нехем'єю) Абрамовичем Переферковичем.
Талмуд – зведення правових і морально-етичних положень іудаїзму, що охоплює Мішну – основу єврейської усної традиції та Гемару – дискусії, які велися законоучителями Землі Ізраїлю та Вавилонії протягом п'яти століть, і є основним джерелом Усної Тори.
Вавилонський Талмуд створювався вавилонськими амораями в 3–7 ст., він включив значну частину вчення законовчителів Ерец-Ісраель.