Молодий доктор Старцев приїжджає в село Дялиж під губернським містом С. і знайомиться з відомою в місті сім’єю Туркіних. Глава сім’ї ставить аматорські вистави, дружина пише повісті й романи, які зачитує друзям, а дочка Катерина грає на роялі.
Його дружина, Віра Йосипівна, писала романи і повісті. Дочка, Катерина Іванівна, яка мала домашнє прізвисько Котик, грала на роялі. Навіть лакей Павлуша мав акторський талант. Коли земський доктор Дмитро Іонович Старцев оселився в Дялижі неподалік від С., його представили Івану Петровичу і запросили в гості.
І ось у “губернське місто С.” – у цю провінційну твань – потрапляє молодий лікар Дмитро Іонич Старцев. Бідний різночинець, “дячківський син”, він молодий, сповнений сил, енергії, захоплений роботою, навіть у свята не має вільного часу. Йому нічого не варто пройти до міста 9 верст (своїх коней у нього ще не було).