У багатьох народів магічним символом було вічнозелене хвойне дерево, яке ще в давній Елладі вважалося священним.. Ялина особливо шанували стародавні германці та їхні нащадки. Вони називали її «царицею німецьких лісів» і на Новий рік прикрашали шматочками кольорової тканини, свічками та яблуками, проводили обряди навколо стовбура.
Ялинка – символ вічного життя Ялинка, як і інші хвойні дерева, здавна вважалася символом вічного життя. Вперше різдвяні ялинки, прикрашені паперовими квітами, блискітками, яблуками, цукерками, стали встановлювати у 16-17 століттях у прикордонних областях Німеччини та Франції.
Традиція прикрашати новорічну ялинку відома з кельтських переказів. Стародавні слов'яни замість ялинки вбирали дуб чи березу. В Європі традиція зустрічати Новий рік із зеленою красунею почалася в Німеччині з давньої німецької легенди про дерева, що пишно розквітають під час зимових холодів.
До того ж ялина в російській традиції довго була символом смерті. Це дерево було пов'язане виключно з похоронним обрядом: ялиновими гілками вистилали похоронну процесію, самогубців ховали між двома ялинами. Але це об'єкт поклоніння та шанування в Німеччині, згодом ця традиція була перейнята звідти.