«Нездатність згадати, як правило, пов'язана не із втратою пам'яті, а із несвідомим бажанням забути минуле, — пояснює дитячий психоаналітичний психолог Наталія Зуєва. — Забуття захищає від пережитих у дитинстві хвилин сорому чи приниження, почуття горя чи гострої самотності.
Мало хто з дорослих пам'ятає своє раннє дитинство. Для цього навіть є термін – амнезія дитинства, введений Зигмундом Фрейдом у 1910 році для опису відсутності спогадів про перші три чи чотири роки життя та нестачі повних спогадів приблизно до віку семи років.
Справа в тому, що ділянки мозку, які відповідають за пам'ять, ще повністю не сформувалися, а це означає, що фізіологічно пам'ять не здатна зберегти події дитинства та раннього дитинства.