Слов'яни з давніх-давен так іменували птицю за її цвірінькання: звуконаслідувальна основа в словах «горобець», «Горобушка», «Горобка» та ж, що і в слові «воркувати». Основою цього дієслова, як і дієслова «бурчати», послужило слово «ворк», що не збереглося нині.
Що в основі слова «горобецьслово «ворк» – воркувати, бурчати. І отримали свою назву горобці за те, що вони неспокійні і весь час цвірінькають.
ВОРОБЕЙ, -б'я́, м. Маленька пташка з коричнево-сірим оперенням, що живе зазвичай поблизу житлових будівель. Стріляний (або старий) горобець — про багатодосвідчену людину, яку важко обдурити, провести.