По суті, Ріголетто і Герцог — не власні імена: обидва герої позначені соціальними чи професійними статусами. Так само позначений і Спарафучиле – найманий вбивця, чиє ім'я складено зі значних коренів sparare (стріляти) і fucile (рушниця), а як загальний іменник означає просто "бандит".
У «Ріголетто» композитор постає як вправний і вимогливий майстер, як художник, вільно володіє матеріалом. Драматичний конфлікт опери укладено у протиставленні брехливого та підлого придворного світу всьому чесному, правдивому та благородному.
Це старий граф Монтероне, який прийшов сюди з прокляттям герцогу за зганьблену честь своєї дочки. У цей момент професійний блазень герцога, горбун Ріголеттовиходить вперед і зло глузує з старого.