Працівник має право написати заяву на неоплачувану відпустку без поважної причини та на будь-який термін – хоч на півроку чи рік. А роботодавець має право відмовити у такій відпустці, якщо він не хоче відпускати співробітника надовго.
Тривалість відпустки без збереження заробітної плати визначається за згодою між працівником та роботодавцем. Закон визначає лише мінімальну тривалість відпустки у 5 календарних днів розглянутих вище випадках, коли роботодавець зобов'язаний його надати.
Важливо! Відпустки без збереження заробітної плати загальною тривалістю до 14 календарних днів (протягом робочого року) включаються до стажу роботи, який дає працівникові право на щорічний основний оплачуваний відпустка (Ч. 1 ст. 121 ТК РФ).
Відпустка без збереження заробітної плати (за свій рахунок)Якщо роботодавець визнає вказані в заяві причини неповажними, він має право відмовити працівнику в відпустці. Виняток становлять випадки, коли відмова у наданні відпустки неприпустима через ч. 2 ст. 128 ТК України.