Термін «Латинська Америка» з'явився в середині XIX століття на тлі набуття країнами Південної Америки незалежності від Іспанії та Португалії.. Він набув популярності у Франції в роки правління Наполеона III.
Amérique latine) — збірне найменування американських країн і територій, які використовують як офіційні романські мови, насамперед — іберо-романські, іспанські та португальські, іноді також гало-романський, французький. Назва пояснюється лише тим, що романські мови походять від латинської.
У Південній Америці виділяють Андські країни (Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі) та Лаплатські країни (Аргентина, Уругвай, Парагвай), а також Бразилію. Латинська Америка – один із найбільших регіонів світу. Він включає понад 30 незалежних держав і ряд колоніальних володінь, що все ще зберігаються.
На думку Маріо Варгаса Льоса, перешкодами на шляху латиноамериканських країн до процвітання є недовіра до інститутів державної влади, обмежений доступ до культурних цінностей та хибні масові уявлення про лібералізм.